”Якщо людина не дивиться на небо, вона втрачає обрії своєї власної дороги” – в цих словах  Святійшого Отця  Івана Павла ІІ відбиток ідей його першої п’єси “Йов“, написаної у 1940 році і вперше втіленої на українській сцені театром “Воскресіння“. Це вистава про найсокровенніше у нашому житті: про Віру, яка підтримує нас у найважчі хвилини, про всеосяжну любов і опіку Божу над кожним з нас. Хоральний спів і гармонія акторських робіт чекає на глядачів у виставі “Йов“ Кароля Войтили. Сюжет п’єси є вічним, бо він є біблійним. У Йова забирають все, що може бути найдорожчим у людини: близьких людей та достаток. В нього залишається тільки віра в Бога, яка і допомагає  повернути втрачене. Питання віри – вічне питання, яке тривожить людство, бо ми не можемо зрозуміти, за словами Яна Твардовського, що “падають з неба маленькі й великі нещастя, потрібні для щастя“, що Бог ніколи нас не покине, бо “коли Бог закриває двері, то відкриває вікно”. Саме ці питання піднімає ця  п’єса Кароля Войтили . Постмодерністська естетика вистави і хорали, написані Мироном Дацком, творять неповторну атмосферу, яка чекає на глядачів у театрі “Воскресіння.